Твір-опис хотинська фортеця (в художньому стилі) (1,5-2 сторінки)

хотинська фортеця - прекрасний зразок середньовічного оборонного зодчества україни, один з найбільш значних пам'ятників архітектури буковини. побудована в xiii в. за наказом князя данила галицького на місці ранньослов'янських укріплень. замок (цитадель) складається з чотирьох оборонних веж, палацу коменданта, офіцерських казарм, церкви з фрагментами розпису xvi в. довгий час хотинська фортеця була форпостом галицько-волинського князівства, важливим оборонним пунктом придністров'я. у xvi в. її зміцнює молдавський король стефан iii. у 1621 р. під хотином об'єднані польсько-українські загони під командуванням гетьмана я. ходкевича розбили 150-тисячну турецьку армію, яка вважалася непереможною. вирішальну роль у хотинській битві зіграло 40-тисячне козацьке військо гетьмана п. сагайдачного. однак хотин залишився під владою турків, які у xviii ст. за французьких інженерів звели поряд з замком нову фортецю з земляними ровами, бастіонами і чотирма воротами. усередині міг розміститися 20-тисячний гарнізон.

після приєднання бессарабії до російської імперії в xix в. фортеця була відновлена, замкова мечеть перетворена в гарнізонну церкву олександра невського, а мечеть на території нової фортеці стала церквою св. миколая. після кримської війни хотинська фортеця як військовий об'єкт втратила значення, однак непогано збереглася. її значні стіни служили декораціями в таких відомих кінофільмах, як "захар беркут", " про доблесного лицаря айвенго", "дартаньян і три мушкетери", "стріли робін гуда", "тарас бульба". до 1000-річчя хотинської фортеці проведена реставрація. у корпусі казарм відкрита музейна експозиція. на території працює кафе і сувенірна крамниця.

вишивка - це духовний символ українського народу. вишівкою прикрашають одяг і речи побуту. але вишівка не тільки існує як прикраса, а ще як оберіг. дівчата вишивали речи собі на весілля, проводжали любимого в похід, вишивали оберег, сорочку. майже кожна область, кожен район, часто і окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому орнаменту.

природа — це величезна книжка, яку треба прочитати і правильно зрозуміти. якщо хтось вважає, що дари природи існують в необмеженій кількості, то він, без сумніву, помиляється. дари природи ми повинні раціонально використовувати, якщо ні, тоді природа буде для людства не союзником, а ворогом. подивіться, що діється у світі. природа вже кричить людству, але її майже ніхто не чує. повені, землетруси, сходження величезних снігових лавин, які забирають життя мільйонів ви думаєте, що це просто так?  

країни, де природа відсутня взагалі, дуже бідні, адже вони не відчують тієї енергії, що віддає нам природа. не даремно створена червона книга.