Условосполученнях з дужок виберіть велику чи малу літеру, поставте де треба лапки . сивий (м, м)орозенко, хитра (л, л)исиця, ласкава (м, м)урка, яскравий (м, м)олочний (ш, ш)лях, штучний супутник (з, з)емлі, народ (п, п)івночі, замок (с, с)вятого, лаврентія, бухта (н, н)агаєва, трест (г, г)орлівськвугілля, (м, м)іністерство освіти україни, свято пісні (ч, ч)ервона (р, р)ута, праця (в, в)ідродження нації, книжка (б, б)о то не просто мова, (з, з)алізничний район, орден (б, б)огдана (х, х)мельницького, орден (м, м)атеринська (с, с)лава, медаль (з, з)олота (з, з)ірка, (д, д)ень захисту дітей, (д, д)ев’яте (с, с)ічня, 9 (с, с)ічня.

морозенко , лисиця ,мурка ,молочний , шлях, землі ,

у недалекому минулому, коли наше суспільство керувалося абстрактними потребами загального характеру, а проста людина була таким собі "гвинтиком" велечезного маховика, василь симоненко однозначно заявив:

                                    на світі безліч таких, як я.

                                    та я, їй - богу, один.

з підтексту твору виразно вимальовується опоненти автора, для яких народ - сіра маса, натовп. це бюрократи, апаратники- демагоги, офіційні патріоти, що кожну мить "дбають" про свій народ, насправді обдираючи його.

ця ж думка утверджується кожним рядком прекрасного високогуманного вірша: "ти знаєш, що ти-":

                                            усмішка твоя-єдина,

                                              мука твоя-єдина,

                                            очі твої-одні.

звучить ця поезія пристрасно і переконливо. безпосередньо до нашого покоління звернена фраза: "гляди ж не проспи! ".

творчість василя симоненка в усі часи належатиме україні, бо, як писав олесь гончар, " співу свого, для думи своєї в щасливу мить народила його україна. і він-за прикладом найкращих наших поетів-синівською відданістю їй віддячив, напруженими чесним горінням душі".

авжеж, я підтримую цю думку, адже справжній друг — це людина, якій беззастережно довіряють і на яку завжди можна покластися. в основі справжньої дружби — неписаний «кодекс», який стверджує необхідність відвертості, щирості й безкорисливості.

чи є актуальними віддані дружні взаємини сьогодні, коли людям бракує часу для спілкування, чи не замінюються вони приятельськими — заснованими на спільності справ і відпочинку? звісно, час вносить певні корективи, однак дружба і любов завжди залишатимуться найвищими цінностями, адже вони емоційно збагачують життя, наповнюють його радістю взаєморозуміння.

отже, друзів, на відміну від батьків чи батьківщини, ми можемо собі вибирати. ними стають тільки люди, близькі по духу, за своїми на життя, ті, хто уміє віддавати, не чекаючи і не вимагаючи нічого натомість, прощати недоліки. правду кажуть: щоб людину пізнати, треба друзів її знати.