Твір переказ під вікном. у весняннім буянні калина і далі яке продовження 50 ів

у веснянім буянні біліли сади. цвіли бузина та калина. сяяла білим цвітом журлива черемуха. хоч зазвичай усі ті кущі й дерева не цвітуть ніколи в один і той самий день, але тієї весни вони чомусь цвіли разом.пізній місяць виплив з-поза обрію на перистих хмаринах, на подраних небесних пуховиках.усе довкола засвітилося печальним і тихим світлом. навкруги завидніло, неначе вдень, бо все навколо було біле. михайлик перешугнув через паркан садиби і опинився в вишневому садку. тут над усім панував той самий місяченько.під ногами перекочувались місячні плями, пересіяні через гілля та листя вишень, яке хилилось од кволого вітру. михайлик незчувся, як ззаду хтось підійшов. пролунав вражений вигук: «михайле! » перед хлопцем стояла його мати. мати тягла михайла геть від того вікна, розпитуючи, коли ж він зашле до дівчини ста ростів.

могут быть ошибки будь окуратен

на світанку-обст.,з"явилися-присудок.,козаки-підмет!

на світанку з`явилися козаки(просте,розповідне,неокличне,поширене,двоскладне,повне)козаки - козацький.

кожного дня,тільки-но прокинувшись,я чую веселе: "доброго ранку! " і бачу найлагіднішу в світі посмішку-мамину. з цих слів і починається мій кожний день.                                                                                                                         мама-це найперша людина, яка вчить мене бути доброю, чуйною та справедливою. тільки вона може так лагідно мене посварити, вказати на мої   провинності,і так ніжно пригорнути та поговорити зі мною, як із дорослою людиною.                                                                                                                   мама багато розповідає мені про різні життєві ситуфції і завжди наголошує, що на погані вчинки не можна відповідати тим же. і завжди потрібно ставитись до людей так, як хотілось би, щоб люди ставились до тебе. я дуже хочу бути схожою на свою маму!