Твір переказ під вікном. у весняннім буянні калина і далі яке продовження 50 ів

у веснянім буянні біліли сади. цвіли бузина та калина. сяяла білим цвітом журлива черемуха. хоч зазвичай усі ті кущі й дерева не цвітуть ніколи в один і той самий день, але тієї весни вони чомусь цвіли разом.пізній місяць виплив з-поза обрію на перистих хмаринах, на подраних небесних пуховиках.усе довкола засвітилося печальним і тихим світлом. навкруги завидніло, неначе вдень, бо все навколо було біле. михайлик перешугнув через паркан садиби і опинився в вишневому садку. тут над усім панував той самий місяченько.під ногами перекочувались місячні плями, пересіяні через гілля та листя вишень, яке хилилось од кволого вітру. михайлик незчувся, як ззаду хтось підійшов. пролунав вражений вигук: «михайле! » перед хлопцем стояла його мати. мати тягла михайла геть від того вікна, розпитуючи, коли ж він зашле до дівчини ста ростів.

могут быть ошибки будь окуратен

усі  поважають і шанують людей розуму та слова, а    не сприймають серйозно. людина, яка багато говорить, мало чого робить.

у народі ще кажуть : «порожня бочка голосно гуркоче».  усі можуть обіцяти, а коли попросиш нічого не вміють. треба відразу казати, що ви зможете, а що ні. тому кожен з нас повинен    давати обіцянки, які зможе виконати.

поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.реве та стогне дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.у долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!