Казка на тему як мишка з села у місто пересилялася

у невеликому селі марківка жила миша нарка. вона проживала у своїй норі у домі сімї   андріївських. там жили бідна бабуся та її дві онучки. миші жилося погано ,бо не було їжі. одного разу миша зустріла свою сестру ценю і та розказала їй історію. що жила вона у місті великому та шумному. і що жилося їй там дуже погано. миша норка їй не повірила , адже як може бути погато там ,де завжди багато їжі. вона не послухала сестру і вирушила у місто , покинувши свій дім. поселилася миша у підїзді біля мусорних баків. але через день їй там почало не подобатись. вона виходила із своєї норки та побачила як велечезний кіт схопив одну з її сусідок і втік. тоді нарка почала боятися виходити, навіть коли виносили смачну їжу. тоді вона зрозуміла що мала на увазі її сестра і повернулася додому. і хоч там було сиро не було їжі ,але це значно краще і безпечніше.

на мою думку людині для щастя потрібно небагато.

кожна людина щаслива по своєму,комусь для щастя потріюні гори золота,комусь достатньо лише наявності близьких людей поруч.це залежить  тільки від характеру людини і від розвитку.недарма наш народ складає так багато прислівїв,наприклад: всякий свого щастя коваль.моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.

одже людина може бути щасливою з різних причин.

ну а дальше сам

лісова пригода

абонесподівана зустрічна день народження мені батьки подарували собаку. а тварини потребують догляду, тому в мої обов'язки входило гуляти з собакою уранці і увечері. теплим літнім вечором ми з дружком, так звали мого собаку, йшли стежиною в лісу. на поляні вже не було нікого. дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився — і побіг в протилежний бік, де почав весело гавкати. цікавість змусила і мене підійти туди, де весело крутив хвостиком дружок. коли я підійшов і намагався розгледіти, що ж побачив під кущем мій собака, то відчув, що щось дряпає мені ногу. я опустив очі до ніг і побачив, як по штанині дерлося перелякане маленьке котеня. воно втекло від собаки і просило захисту у мене. я узяв котеня на руки, приголубив і заспокоїв його. котеня приємно замурчало.додому ми повернулися утрьох.