Розібрати прислівники за будовою(тихо, швидко)

Тихо і швидко - прислівники, вони незмінна частина мови, закінчення не мають, отже: 1) тих - корінь; о - суфікс. 2) швид - корінь, к - суфікс, о - суфікс.

Вона не дуже широка, але досить довга. з обох боків одно­ та двоповерхові приватні будинки, і садками. оскільки це не центральна вулиця, то дорожній рух тут досить спокій­ ний. ні трамваїв, ні автобусів, ні тролей­ бусів, тільки зрідка автомобілі проїж­ джають по вулиці час від часу. це велика перевага — жити далеко від шуму автомобілів та вихлопних газів. слід також додати, що вулиця знахо­ диться недалеко від станцій метро та тролейбусних зупинок. вулиця від початку до кінця засадже­ на фруктовими деревами. тому можна собі уявити, яка красива вулиця наприкінці квітня, на початку травня. повітря сповнене ніжного запаху квітучих абрикосів, яблунь, слив, ви­ шень. мешканці вулиці утримують її завж­ ди у порядку, що також дуже важ­ ливо. є речі, до яких ми звикаємо: місто, вулиця, будинок. але іноді, повертаючися після на­ пруженого дня додому, я милуюся красою моєї старої, але своєрідної вулиці.

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

люди зробили дуже ьагато поганого природі.

всьому світу треба просити пробачення у природи за те що вони будують заводи, фабрики, машини, викопують і ріжуть дерева, з а те що винищують її потроху. народжуються діти які дуже хворі, або шкіра в них як крильця у бабочок, чи алергія на все пібряд.

отже, людині треба вибачитись за все те що вона робить поганого природі!

за що потрібно просити вибачення? ? за те що вирубуємо ліси, розкидуємо сміття по вулицях міста й села, простити за те, що виносила на собі вона..всі горя і немае що б посадити дерево, вони його люди, бережіть !