Буддистов мені треба зараз. морфологічний розбір слова "порядність"

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.