мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Ответ дал: Гость
- які фільми тобі більше подобаються? сучасні чи старі?
- мені більше подобаються сучасні фільм.
- а чому?
- в сучасних фільмах є багато чого нового, а у старих менше розповідається про нові речі і вони чорно-білі. а нові фільми кольорові.
- так ти правий. мені теж подобаються сучасні фільми.
Ответ дал: Гость
намисто не мов живе. таке яскраве та тепле, бо сонце зігрівало його увесь ранок.
Популярные вопросы