Звукові моделі слів грається, прощається.

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди.треба мати особливу душу, щоб любити музику. чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків.недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено стільки уваги. ще з дитинства ми пам'ятаємо, як у казках за тоненької сопілки люди перемагали злих ворогів, і гоїли рани, і прекрасних королівен у себе закохували.а який величезний вплив справляє на душу симфонічна музика! це не модна пісенька, що завтра ж вилетить з голови. вона здатна подарувати ні з чим незрівнянне хвилювання, ні на що не схожу радість. неповторне поєднання звуків зачаровує, може передавати різні настрої, пробуджувати гнів і гордість, сум та радість.ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. тому вона є вічним, невичерпним джерелом для кожного з нас.