Іть скласти лінгвістичну казку, про дружбу іменника та прикметника

жили собі в країні знань дві частини мови іменник   та прикметник. і були вони добрими  друзями.   в кожного була своя роль, своє значення в українській мові.

та якось, одного разу  вирішив прикметник, що він головніше від  іменника. образився іменник і вони посварилися.

зовсім погано стало прикметнику без іменника, зрозумів він свою помилку.

і пішов до іменника просити пробачення.

прийшов і говорить:   " без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.пробач мені ".  і звичайно іменник пробачив прикметника.

і стали вони знову друзями. але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.

розумінню - [ро-зу-м'і-н': у] - 9 букв, 8 звуків, 4 склади, всі відкр., 3-наголош.

[р] -пригол., сон., дриж., тв.

[о] -гол., ненаг.

[з] - пригол., дзівн., тв.

[у] - гол., ненаг.

[м'] - пригол., сон., губн., м*як.

[і] - гол., нагол.

[н': ] - пригол., сон., подовж., м*як.

[у] - гол., ненаг.

взимку

вечір. виє, гуде за вікном завірюха. свище вітер. вночі знялася сильна заметіль. вранці діти вибігли у двір. навкруги пухнастий сніговий килим.у дворі великі замети. радіють діти, грають в сніжки, спішать ліпити сніговика, везуть санчата, несуть лижі. як весело взимку дітлахам!