жили собі в країні знань дві частини мови іменник та прикметник. і були вони добрими друзями. в кожного була своя роль, своє значення в українській мові.
та якось, одного разу вирішив прикметник, що він головніше від іменника. образився іменник і вони посварилися.
зовсім погано стало прикметнику без іменника, зрозумів він свою помилку.
і пішов до іменника просити пробачення.
прийшов і говорить: " без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не можна нічого зрозуміти.пробач мені ". і звичайно іменник пробачив прикметника.
і стали вони знову друзями. але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.
Спасибо
Ответ дал: Гость
прислівник,називає ознаку за дією.
початкова форма-непорушно.
розряд-способу дії.
у реченні
Ответ дал: Гость
літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків
Популярные вопросы