План до казки"поліанна".уривок "приїзд поліанни"

кожна рідна мова по-своєму прекрасна.вона,мов неповторний  самоцвіт,виграває всіма барвами веселки,має своє звучання,свою власну неповторність і красу.кожне рідне слово-це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови.у великому мовному запасі вибрати слово - то велике вміння.це мова,якою ми розмовляємо й думаємо,без якої не мислимо свого існування.рідна мова - неоціненний скарб,який потрібно не тільки любити,а й берегти як зіницю ока.

-привіт, олег. як справи?

-все нормально. бачиш, ось морозиво їм.

-а навіщо обгортку кинув на землю?

-ну то й що? тут і без мене багато сміття.

-так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-що ти маєш на увазі?

-тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-ні.

-але чому це постійно трапляється?

-бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-то виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. навколо нас те, що ми зробили.

-я підняв обгортку. пробач, мені дуже соромно. я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.