Твір роздум на соціальну тему : що робить мене щасливим!

Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обов»язково до вас прийде.

український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань. 

  я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.

  я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.

 

п.с. вибачай, за граматичні

моя сім'я варіант 11

найдорожче, що є у людини – це її сім’я, рідні та близькі. здорова, міцна, дружня родина – це запорука успіху в усьому: у навчанні, в особистому житті. тільки разом люди можуть здолати, нездоланні труднощі свого життя. моя сім’я дуже дуже дружня: мама, тато, моя сестричка і я. ми любимо один одного, і завжди  готові прийти на у важку хвилину. у кожної сім’ї є свої традиції, дати, події та спогади, з якими пов’язані першів почуття,хвилювання якими вона дуже дорожить. у нас традиція – збиратися на великдень всією родиною і згадувати найтепліші спогади. так приємно бачити радісні та такі ж милі обличчя  моїх батьків, бабусь, дідусів які сидять передімною. їхні очі сповнені любові, ласки, тапла до своїх найрідніших донечок і онучок. і мама каже, що для них з татом бачити нас такими дружніми, радісними-це ! я поки цього не розумію, але потім обов’язково збагну цю істину під назвою – сім’я!