Спільнокореневі прикметники до слів козак учитель школяр київ харків львів вінниця прага париж польща чехія

як у нашій родині святкують різдво (українознавча змістова лінія)  україна здавна вирізнялася силою віри у бога і масштабністю релігійних святкувань.  ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух різдвяних свят. якось старий сусід розповів, що час народження спасителя приблизно п'ять тисяч років від створення світу. тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження христа.  різдво христове православною церквою святкується сьомого січня. в україні це свято набуло суто родинного характеру. у такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.  у святвечір до святкового столу дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. але найбільше різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.