Тече собі, хвилюється, навколишнім милуються. а [р] на [п] змінити - почне пекти й варити.

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

найбільша тварина суші-слон.слони жувуть у вічнозелених вологих тропічних лісах африки і азії.шия слона дуже коротка,тому їжу з землі,з високих дерев він дістає хоботом.п,є слон також за хобота.слон їсть листя,траву,банани,молодий бамбук.та найбільше подобається йому гілки дерев.хоботом слон вириває цілі дерева.поваливши дерево,слон об; їдає його гілки.