Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню ганну. вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку . але з часом це стало їй у великій пригоді , адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. навіть на пенсії вона ніколи не била байдики . хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
Спасибо
Ответ дал: Гость
надвечір ясне небо потемнішало.зашуміли віти дерев.налетів вітер.солнце яскраво освітило будинки,а небо все темнішало.ось уже і сонче сховалось за важкими хмарами.спалахнула блискавка,десь дуже близько прокотився грім.перша важка капля впала на асфальт.вітер раптово ущух,полетів далі.а по будинках залопотіли крокидовгожданного дощу!
Популярные вопросы