Твір на тему "гармонія людини і природи як велика духовна ціність" 7 клас

Гармонія людини у відносинах з навколишнім світом - це запорука гармонії з самою собою. колись, на початку свого існування людина брала від природи всі матеріальні цінності, які були потрібні для її існування:     іжу, одяг, будівельні матеріали тощо. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв"язку з навколишнім середовищем. таким чином руйнується духовний зв"язок між людиною і природою. ми, сучасні люди, маємо це усвідомити і всіма засобами уникати. бо, як писав прекрасний поет м.заболоцький: "два світи є  у чоловіка: один – який нас сотворив,та інший, який ми  одвікутворим по мірі наших сил

я вважаю що гарна та людина є іншим.нікому не робить зла.

а ті люди які роблять   зло кажуть що в них зле серце.людина не має право робити іншій людині зло.якщо вона робить зло то вона порушує указ божий.

я згодна з сократом, який сказав, що знає лише те, що нічого не знає.   як  незвичайно це не було б, вважаю, що й про себе нічого не знаю. не можу бути впевнена, що не злякаюсь у пожежі чи іншій біді та зроблю те, що повинна. що не скажу того, про що . що не забуду найважливіше, коли буду почуватися щасливою. 

хто може бути впевненим в тім, що в злиднях чи великій біді не втратить людського обличчя? не можна бути впевненим навіть у собі, тому це висловлення сократа для мене взірець мудрості.