Не могу составить твір на тему поруч мене живуть і ходять емігранти моєї мови

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

опинитись просто неба- опинитись без даху над головою,намокнути до останьої нитки- дуже-дуже сильно намокнути,кинутись з усіх ніг- швидко побігти,немати кінця-краю- дуже широко, йти як не своїми ногами- перелякано йти, спати без задніх ніг- міцно спати, жити на широку ногу- багато жити.