Есе на тему "гармонія людини і природи як велика духовна цінність

Гармонія  людини  і природи  -  велика духовна цінність.  "якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину  створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник анатоль франс.  з самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. клімат, рельєф, - з  усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. природа таким чином впливала на  становлення національного характеру.  ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи   лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов. 

однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією: вони пояснюють один і той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію: щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі ; пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (довж.);

однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення: ліси й садки укрились цвітом запашним (заб.); отже,роль однорідних членів речення в художній літературы дуже велика.якщо б не було однорідних членів реченя то читати художню літературу було б не цікаво.