Твір-мініатюра на тему лагідне слово-ключ до серця.

Буденність і значущість. простота і таїна. звичайність і магія. і це все вміщається у слові. мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.  щастя і горе, радість і смуток — усе може бути в одному слові. і єдина залежність від контексту вимовлених слів та від почуттів, що в цьому слові.  слово одне, а бач, що воно може. та все ж людина придумала слова не для зла, не для нападу, а для добра і взаєморозуміння. тому, коли почуєш щось недоброзичливе, то знайди відповідник доброго слова, і злоба, як хвороба, відступить. шануй і бережи добре слово на всі випадки життя, і добро, створене тобою, тобі ж і повернеться, а на землі ще однією доброю людиною стане більше. 

  я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.

  а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.

  рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.