14. у котрих реченнях пропущено розділові знаки? а) у кущах, заплетених осокою шарудів вітер (тютюнник); б) блакитна тихосяйна ніч стояла у своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм (стельмах); в) двері класів відчинені навстіж і кожна кімната гуде, як вулик (гримайло); г) туман ішов з річки, з плавнів і степів (коцюбинський); ґ) без мови рідної, юначе й народу нашого нема (сосюр

А) у кущах, заплетених осокою, шарудів вітер (тютюнник)в) двері класів відчинені навстіж, і кожна кімната гуде, як вулик (гримайло);   ґ) без мови рідної, юначе, й народу нашого нема (сосюра)

усю ніч ішов сніг.уранці, коли я вийшов з дому, зупинився мимоволі і оглянув двір.усі дерева були опушені снігом, і липи, тополі здавалися елементами фантастичного пейзажу.хтось давно посадив дві блакитні ялини - і вони виросли, їх ніхто не зрубав, якимось дивом вони уціліли.

знайомі алеї скверу, який веде до школи, засипав сніг, і вони були непролазні. але я наполегливо проклав шлях до школи сніговою цілиною. і раптом я зупинився. просто переді мною розгойдувався на гілці берізки поліетиленовий з-під води. в ньому було зроблено отвір, в який час від часу залітали синиці. на дні лежало насіння. мене здивувала годівниця. ще вчора її не було. годівниця була веселою. на одному з її боків було приклеєно саморобний малюнок з усміхненим обличчям. озирнувшись, я помітив таку саму годівницю і на горобині. її китиці, на яких лежав сніг, полум"яніли, а саму годівницю прикрашав малюнок: кумедна усміхнена мармиза. вітер розгойдував годівниці, і намальовані обличчя то зникали, то раптово з"являлися перед моїми очима.

"хтось потурбувався про птахів і про настрій перехожих",-подумав я.

цього дня у школі мені щастило. може, це через веселі годівниці, а може, ні

Ядумаю, що треба жити тільки заради добра.краса і насолода чи швидкоплинна мить.тільки доброта в людині може замінити усі недоліки які в ній є.отже доброта в людині це краса і насолода одночасно.така істинна життя!