Твір оповідання на основі побаченого відпочинок з родиною на природі; )

людська душа-павутинка,химерне плетиво,що рветься від легесенького подиху ві ще-дорогоцінне полотно,витонченності якого подивується не одна вправна ткаля,зрештою,на цілому світі не знайти людини,яка б могла створити щось подібне.

душа воно такє? так чи інакше,але є в людині дещо,що робить її саме людиною.і ми називаємо це "дещо" душею.це слово несе в собі позитивний зміст: душа-добра,свята,ріі значно рідше ми чуємо : зла,жорстока.продана дияволу душа.про погану ж людину часто кажуть: "у нього немає душі"

отже,душа-це щось позитивне.але і прекрасні споруди можна перетворити на купу цегли.це відбувається з різних причин.часом життя заганяє людину в глухий кут-і душа її перетворюється на руїну,а іноді людина сама руйнує власну душу.

загляньмо ж у властну душу! що там? чистота,натхнення,поезія? чи купа цегли,яка може потрапить комусь под ноги? будьте чесними,справедливими,милосердними,любіть ближнього,поспішайте на ,щоб називатися людиною і щоб ваша душа була,як криниця чистої !

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.