білочка невеличке звірятко, яке живе у лісах та парках.
в неї руденька пухнаста шубка.вона навесні стає майже сірою, бо білка линяє. на вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. пухнастий хвостик, що є у стрибанні, піднятий догори. кориченеві та блискучі.
це дике звірятко спритно перебирається деревами аж до верхівок та прудко стрибає, керуючи хвостиком, мов кермом.
коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. іноді навіть з рук людини. коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.
гарне та доброзичливе звірятко - білочка. за нею цікаво спостерігати.
Ответ дал: Гость
усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.
Популярные вопросы