Навеснi наступає час великого пташиного перельоту. чим виступає перше слово в реченнi?

    був теплий літній день. вулицею йшов старенький дідусь. йому було жарко, хотілося пити.  у тіні яблуні була лавочка, а біля неї гралися діти. змучений дідусь присів перепочити .  

      тут   до нього підійшов хлопчик та спитав – вам зле?   може вам потрібна  ?

    - ні, відповів дідусь. просто дуже хочу пити.

тоді хлопчик достав  пакетик соку і  дав його дідусю.

    - пригощайтеся   дідусю – сказав він.  на що дідусь, відповів йому подякою. 

я дуже люблю наш кабінет біології, який не схожий на інші навчальні кабінети в школі. у ньому люблять займатися багато хлопців, тому що там дуже цікаво. розташований кабінет на четвертому поверсі. перед ним - наче невеликий казковий ліс. на деревах сидять птахи, білки. вовк, вишкіривши зуби, дивиться прямо тобі в очі. ніяк не звикнеш до того, що це опудало, - такий він страшний. проходжу далі і опиняюся в самому кабінеті. стоять, як і в інших кабінетах, столи, стільці, на стіні - велика коричнева дошка. але як незвично і приємно бачити поруч з ними безліч квітів, рослин і акваріумів з рибками! квіти стоять скрізь; на підвіконнях, на поличках, на підлозі, на шафах. акваріуми підводними замками, навколо яких тихо колишуться водорості. є у нашому кабінеті і лаборантська. у ній зберігаються макети, мікроскопи, наочні посібники. за столиком можна подивитися журнали, газети. дуже цікаво ближче роздивитися заспіртованпих тварин, опудала птахів, розглянути колекції, гербарії, поговорити про це з учителькою біології. вона так захоплююче проводить уроки в своєму кабінеті! з нього не хочеться йти, виникає бажання краще вчитися і побільше довідатися про тварин, птахів, комах та рослини.