Переказ уривка твору тореадори з васюківкі

Стихійне лихо  одного разу ява прокинувся й відчув тривогу. виявилося, що річка від дощів піднялася, прорвала греблю й тепер заливає село внизу. батьки й дід збираються на , а хлопцеві пропонують залишитися вдома з молодшою сестричкою. ява ледве впросився з ними. здалеку чувся тривожний гомін. кричали жінки, ревла худоба, вили собаки. люди виносили і речі. трактор і машини загрузли в багнюці, лише світили фарами. дядьки посеред вулиці збивали пліт. ява кинувся вантажити хатні речі на вози. раптом почувся жіночий крик про поміч. люди лаяли тракториста, який застряг, той собі кричав, що тут і танком не проїдеш. і ява раптом згадав про військову частину, яка розміщувалася неподалік, про їхні танки — амфібії. вирішив, що він поїде на велосипеді й покличе військових на . їхати по грязюці було важко. часто доводилося пхати велосипеда поперед себе. вітер збивав з ніг, кидав у болото. а раптом навчання не закінчилося, і в таборі нікого немає? тривога роздирала серце хлопця, але він уперто просувався вперед, чуючи лише оте чиєсь розпачливе «рятуйте». йому не було страшно, він щосили тиснув на педалі, обминаючи ямки, горбочки та пеньки.

мое місто-київ.це столиця україни.у киеві є багато культурних спадщин народу.також у мого міста багата легенда.я знаю,що його заснували три брати кий,щек,хорив та їхня сестра либідь.

у киеві є багато музеїв,театрів та галерей.є також ботанічний сад та інститут імені тараса шевченка.

я думаю,що моє місто найкраще! я дуже люблю київ!

я сам из украины потому это правельно это значит что если ты попадеш в какую небуде сетуацию то это сетуация тебя научить чему небудь