Cинтаксична роль дієприслівника в реченні загубивши, не плач, а знайшовши, не радій.

дуже цікавий час перед грозою.здається все навкруги завмирає і чекає чогось незвичайного.не чути щебету птахів,здається, всі вони зникли невідомо куди.дерева стоять тихо-тихо,не одна гілка не колихнеться.настає повна тиша.недаремно є таке народне прислів"я: "тиша перед бурею".тільки небо хвилюється.течуть по ньому чорні хмари,закривая собою сонце.все ближче та ближче вони.аж ось налітає зухвалий вітер,здіймаючи у повітря все навкруги.оcь і гроза ! гримить грім,вспалахує блискавка.всі ховаються від стихії , а мені подобається така погода.

веселу та радісну людину завжди люблять та поважають. вона менше хворіє. а сумна людина почувається невпевнено серед людей, такій важко боротися з хворобами. усім відомо,що сміх продовжує життя. тому потрібно  бути завжди веселим,радісним і впевненим у собі. людина, яка завжди в гарному настрої і з усмішкою на обличчі-щаслива та  здорова.  недарма у народі кажуть: »весела думка-половина здоров*я».