Виконати синтаксичний розбір речення та вставити розділові знаки: леся українка була не лише геніальною поетесою але й великим знавцем і невтомним збирачем скарбів народної творчості

вуха

- розвісити вуха

- аж за вухами лящить

- ведмідь на вухо наступив

- за вухо не відтягнеш

- вуха в'януть 

шия

- повіситися на шию

- намилити шию 

- камінь на шиї

- шия у милі 

- сісти на шию 

ніс

- довгий ніс

- втерти носа 

- клювати носом

- комар носа не підточить

- водити за ніс 

ноги

- дай, боже, ноги, а чорт колеса 

- нога людська не ступала

- переминатися з ноги на ногу

- впасти на ноги

- плутатися під ногами

вибач, що більше чотирьох написала, але їх так !  

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.