Твір на тему: як я провів зімні канікули) 35 б

Зимові канікули-весела пора для кожної дитини. особливо подобається мені те, що не потрібно вчити уроків та ходити до школи. весь вільний час можна проводити в і родини та вірних друзів. тож, як же я провела зимові канікули? можу сказати, що пройшли вони досить весело і навіть з користю для мене.кожного дня я каталась на санках та лижах і це було досить смішно та забавно. особливо коли кидалася сніжками з друзями.зимові канікули-чудова пока для позитивного настрою.

Вставай страна огромнаявставай на смертний бійз фашистською силою темною,з прокляттям ордою.ця пісня була написана 22 червня 1941 - у перший день війни.  пісня кликала всіх, в кому є мужність, піднятися для відсічі гітлерівським арміям, для відсічі німецької фашизму.  вчорашні мисливці ставали снайперами, трактористи і шофери танкістами і льотчиками, а лікарі польовими хірургами.у селі агарін московської області жив до війни мій прадід буравльов єгор леонтійович.  з цього села він пішов воювати на фронт у 1941 простим рядовим солдатом, залишивши будинку п'ятьох дітей і дружину.  він пройшов всю війну, брав участь у боях під курською дугою.  під час війни він був контужений в голову, лежав у госпіталі і частково втратив слух.  після госпіталю він знову пішов воювати на фронт.  за роки війни він був нагороджений орденами і медалями: «за перемогу над німеччиною», «за доблесть і відвагу» та інші.  прадід єгор повернувся після війни додому, у рідне село, а його рідний брат іван леонтійович повернувся тільки через два роки після війни, так як був у німецькому полоні.  вони обидва пройшли всю війну і померли вже від старості в мирний час.  а скільки солдатів не повернулося додому до своїх сімей?   і не було у всій країні жодної родини, ні одного будинку, якого б не торкнулася війна, звідки б не пішли чи де б не працювали для фронту.брат моєї бабусі, сергій єгорович, під час війни був зовсім хлопчиськом, йому було 12 років.  він закінчив 4 класи, а вчитися далі не було можливості, тому що він був найстаршим з дітей і потрібно було годувати сім'ю, і матері.  він рив окопи разом з такими ж хлопцями, орав на биках землю, заготовлював дрова на зиму.війна торкнулася всіх наших людей від малого до великого.  бійці наші йшли воювати не для того, щоб видобувати чужі землі і не завойовувати колонії.вони воювали, щоб очистити від ворога свою землю, щоб врятувати честь і незалежність своєї вітчизни.  

уявіть собі львів.  … місце, в якому можна відчути львів на смак, дотик, аромат, слух!

адже львовом треба ходити  лише пішки, щоби не пропустити нічого: вузенькі вулички стародавнього міста, аромат кави, що ніжно в’ється у повітрі, безліч туристів і місцевих жителів, оповідки гіда, метушня і водночас захоплення від усього побаченого. емоції, емоції, і ще раз емоції… нам так приємно було пройтися вуличками, де кожна будівля овіяна історією та напоєна ароматом кави, де кожна споруда, то нова захоплююча легенда.  а побували ми  у діючому музеї-аптеці, на площі ринок, спустилися у криївку, відвідали високий замок, личаківське кладовище, та чи не найбільше вражень отримали під час перебування у соборі св. юра. саме вони стали для нас основними провідниками у світ чудової краси та неповторності старовинного міста лева.

кажуть, запахи мають силу. не фізичну, звісно, а пахучу. вони можуть притягувати, а можуть навпаки відвертати від когось або чогось раз і назавжди. львів також має свій запах.