1.у випадках словотворення та словозміни в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що ускладнює їх вимову. у процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приголосних випадає. 2. групи приголосних скн, зкн і шчк спрощуються на сн, зн і шк у вимові й на письмі: тиск — тиснути, блиск — блиснути, брязк — брязнути, горщок — горшка, дощок — дошка. групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: перстень — персня, честь — чесний; пристрасть — пристрасний, область — обласний, щастя — щасливий, користь — безкорисливий.3.спрощення не відбувається: а) у словах іншомовного походження, що мають кінцеві приголосні -т - аґент — агентство, студент — студентський, гігант — гігантський, курсант — курсантський, парламент — парламентський -ст - — , контраст — контрастно, нацист — нацистський, компост — компостна, форпост — форпостний, пацифіст — пацифістський б) у групах приголосних стц, стц - невістка — невістці, невістчин, артистка — артистці — артистчин, пустка — у пустці, хустка — у хустці. 4 спрощення відбувається при вимові, але не позначається на письмі у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження (аванпостний, , компостний, контрастний, гігантський, парламентський) та в іменниках, які від них утворені (студентство); у давальному і місцевому відмінках однини іменників жіночого роду і відміни (пустці, хустці, артистці)
Спасибо
Популярные вопросы