Кто как правильно : чотири ножиці, чотири ножиць или как-то по-другому?

-привіт, олег. як справи?

-все нормально. бачиш, ось морозиво їм.

-а навіщо обгортку кинув на землю?

-ну то й що? тут і без мене багато сміття.

-так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-що ти маєш на увазі?

-тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-ні.

-але чому це постійно трапляється?

-бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-то виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. навколо нас те, що ми зробили.

-я підняв обгортку. пробач, мені дуже соромно. я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує. 

дзвоник  - це травяниста рослина з великими блакитними квітами. цвітуть дзвоники в червні та липні. розкішним травяним килимом усміхається земля. синіють у ньому ніжні келишки лісових дзвіночків. у кожній квіточці - маленький молоточок. повіяв легенький літній вітерець. торкнувся   молоточок до пелюсточки, і полинув ніжний дзвін.