Вечір, мов казка, над україною, вечір спочив над моєю родиною, казку нашіптує рідній землі, зорі всміхаються вам і мені. свіжий вітрець повіва над ланами, ходить тихесенько-тихо за нами. підемо разом до тихої річки, там, де схилилися буйні смерічки. мирно посидимо разом з тобою, може, поділимось з другом журбою. леле, украйно, калино рясна! буде й у тебе доля ясна!
Спасибо
Ответ дал: Гость
н. вечір вечори
р. вечора вечорів
д. вечорові вечорам
з. вечір вечори
ор. вечором вечорами
м. на вечорі на вечорах
кл. вечоре вечори
Ответ дал: Гость
мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Популярные вопросы