Етюд на тему вечір ,мов казка над україною

Вечір, мов казка, над україною, вечір спочив над моєю родиною,  казку нашіптує рідній землі,  зорі всміхаються вам і мені. свіжий вітрець повіва над ланами,  ходить тихесенько-тихо за нами. підемо разом до тихої річки, там, де схилилися буйні смерічки. мирно посидимо разом з тобою,  може, поділимось з другом журбою. леле, украйно, калино рясна! буде й у тебе доля ясна!

на мою думку, весна – найкраща пора року.

я її дуже люблю, тому що з приходом весни все оживає. на гілочках дерев з’являються листочки, пробиваються перші квітки – проліски. повітря стає теплим та лагідним. ночі коротші, а дні довші. все прокидається після довгої зимньої сплячки. як чудово прокидатися в ранці під спів веселих пташок.

я думаю, що всі люди на світі люблять весну. як чудово весною!

 

святість(св*ат*іст*)8б.7зв.

с(с)-приголосний,дзвінкий,твердий

в(в)-приголосний,дзвінкий,м*який

я(а)-голосний,наголошений

т(т)-приг.глух.м*як.

і(і)-гол.ненаг.

с(с)-приг.дзвін.тв.

т(т)-приг.глух.м*як.