Склкасти текст-опис за поданою картиною мелодія дощу в. рекуненко використавши безособові дієслова що означають явища природи

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

эта пословица означает, мы сами творцы своей судьбы, своего счастья. не нужно ждать, не нужно лениться, нужно бороться и пробиваться, ведь кроме тебя никому не нужно твое будущее. а хорошее будущее нужно каждому, в том числе и тебе! человек должен сам решить,кем он хочет стать и что для этого нужно сделать. мы “ковалі  свого щастя”, мы творцы своей судьбы, творцы своей обители , мы художники, которые разукрашивают мир своими красками.