за характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду й м’яку.
до твердої групи належать:
а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, , весняний, відповідний, гіркий, глухий, довічний, заможний, західний, книжний, косий, куций, майстерний, модний,
б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа -їв), -ин (після голосного та апострофа -їн), які в називному відмінку однини чол. роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: андріїв, батьків, дідів, доччин, ігорів, маріїн, шевців.
в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, готов, жив, здоров, певен, повен, повинен, прав, до м’якої групи належать:
а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на -ій (після голосного -їй): безодній, будній, верхній; весінній, , давній, дорожній, досвітній, достатній, дружній , могутній, мужній, незабутній,
б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній,
в) відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.
Популярные вопросы