Речення зі словом крила у прямому та переносному значенні

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків

птах цінується своїм забарвленням, а людину зустрічають не по одягу, а по розуму.

зовні людина може бути дуже гарна. а як до справи – то нічого не знає і не вміє. люди цінують один одного за розум та інші якості. тільки звіри обирають собі пару за найкраще пір’я та спів.

тому справжньою красою людини вважають розум і знання