я вважаю, що у людини може бути лише декілька справжніх друзів: всі інші – це товариші, приятелі та добрі знайомі. з ними цікаво обговорити нові теми, пограти в ігри, пройтись по магазинах, інколи зайти в гості. а в той час, коли випадок потребуватиме чогось більш серйозного, то такі люди просто розчиняються перед очима і ти залишаєшся один-на-один зі своїми проблемами. такі ситуації людині визначити хто ж все-таки друг, який залишився поруч, щиро і безкорисно протягнув руку своєї , порівну розділив хвилини щасливого сміху і гіркого жалю.
яскравим прикладом тому є роман панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні». головний герой – чіпка варениченко- на своєму життєвому шляху зустрів два типи людей, яких він вважав за друзів. до першого типу я відношу щирого і доброго грицька, який з самого початку і до кінця твору не відвертався від чіпки, по при всі його погані вчинки, а до другого типу - матню, лушню й пацюка. ці пройдохи-розбишаки і стали приводом до тих же поганих вчинків, а коли прийшов час рятувати чіпку від небезпеки, вони тільки й того, що й знизували плечима. тобто, друзями можна вважати багатьох, та чи залишаться вони вірними тобі, коли ти опинишся в біді?
наприклад, я раніше вважала справжніми друзями багатьох знайомих зі схожими інтересами, тому що завжди мала з ними цікаві розмови і цінувала їх поради. але трохи згодом зрозуміла, що окрім цього спілкування, дружба охоплює й інші сфери життя. так, наприклад, звернувшись у складний момент до друзів, я відчула, що більшості просто байдуже до мене.моєму розчаруванню не було меж. та ось поряд опинилась людина, яка щиро і безкорисно мені. раніше я з нею спілкувалася, але не очікувала з її боку підтримки. ця подія змінила мої погляди на взаємини між людьми і я зрозуміла, що в житті є багато знайомих і лише декілька справжніх друзів.
отже, людина як істота суспільна завжди прагнутиме мати якомога більше вірних друзів, та час їй визначити хто ж дійсно стане міцною опорою, а хто безслідно зникне при першій проблемі.
Популярные вопросы