Твір "чистіша від сльози вона хай буде" 5-7 речень

До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. тому й називаємо цей скарб — рідна мова. вона рідна, як мати, як батьківщина, як усе найдорожче серцю. мова — найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. саме через мову він передає нащадкам свій досвід і мудрість, історію, культуру й традиції, думи й сподівання. рідним словом народ збагачується сам і збагачує також світову культуру. український народ творив свою мову віків. пам'ять народу зберігається в слові, а слово — це безсмертя народу. у слові рідної мови захована якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови. у кожної людини є своя рідна мова. її ще називають материнською, бо рідною вона стає з перших звуків колискової маминої пісні. мова — це як загадкова планета, на якій живе доглянута людиною незліченна кількість слів.

мені дуже подобається бувати біля річки. я люблю природу на річковому узбережжі. дуже гарно шумлять зарослі очерету. на поверхні води плавають ошатні водяні лілії. інколи можна побачити дику качку з маленькими каченятами. якщо пощастить - зустрінеш журавля або навіть чаплю. ще   мені подобається слухати, як кумкають жаби.

    я люблю бувати біля річки, тому що там можна гарно відпочити і побачити багато цікавого.

ось так я написав на таку собі ліричну тематику:

дивно тьохкала душа.

серце билось не згаса.

повен жарого стремління,

ладен знову я  до забутого вміння.

зародилося щось духмяне у мені.

таке щось гаряче і незбагненне,

немов думки нині весняні.

це чисте свято у мені одному,

вітерцем повіяло по полі чепурному,

по цій сонячній галяві,

там, де моя вірна, у небесній синеві,

неначе калинова святая стояла.

віночки  святкові начиняла.

дрібен зелен у її руках,

переплітався у кольорових стрічечках.

в'яже, моя

богом мені даная.