Ось і настав день прощання з початковою школою. за ці 4 роки ми багато чому навчилися не тільки писати і читати, а й виступати і брати участь в конкурсах. пам'ятаю як вчителька спочатку вчила нас писати літери, а потім вже слова і пропозиції. а з ми спочатку вчили як писати цифри, а потім вже вирішували приклади. якщо порівняти, то, що ми проходили в 1 класі і то, що зараз так тоді було дуже легко. з кожним класом все складніше і складніше! якщо у мене, щось не виходить я не справу! я намагаюся його зробити до кінця, а якщо не виходить самої, то прошу у батьків. 4 роки непомітно промайнули. за цей час я звикла до свого класу. сподіваюся, що після початкової школи не кто не розійдеться в інші школи. а якщо хтось піде так ми зможемо гуляти по вихідним і на канікулах. хочу сказати і вчителька за весь її праця протягом 4 років. прощай початкова школа! здрастуй середня!
-хоч мене ніхто і не просив, сьогодні я на всіх перервах виконувала обовязки помічниці вчителя. - каже мені сестричка.
- справді? - здивувалась я. - а що ж ти робила?
- якщо дыти погано поводились, я розповыдала про це.
- та ти ж була не помычницею, а звичайнысынькою
- чому?
- у нас помічники вчителя завжди так роблять.
- але ж помічник не той. хто розповідає про погані вчинки однокласників, а той хто, маючи авторитет серед однолітків, стежить за порядком у класі. бо його клас визнав дідером, а не ябедою. і він повинен робити добре в інтересах однокласників.
Популярные вопросы