природа - це наша мати, тому так важливо оберігати її. тому що вона піклується про кожного з нас і дарує нам все найкраще з того що має.
наведу цікавий приклад з власного життя. нещодавно мене дуже вразив один вчинок. відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. коли я запитала її про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. я вирішила провести з нею виховну розмову, розпові про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у її поганому настрої. вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.
людина і природа міцно взаємопов’язані між собою і ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем. цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи!
основна частина: із-за землі на кривавій попрузі неба скочила невелика іскорка і довга промениста стяга простяглася від неї над землею. далі викотився серп огненного кільця і пучок світла полився розпливаючись по горах лісах по високих будівлях. далі все більше випливав з-за землі широкий скрп мов хто невідомий підсував з того боку гаряче іскристе коло.
кінцівка: ось і все вонон випливало - чисте та ясне граючи своїм світлом. його променисті голки по землі заграли ясні іскорки по росі. синє глибоке небо розгортає своє безкрає поле.
Популярные вопросы