Внас на подвір*ї з*явився новий сусіл. у сусідів були діти ганна та максим, коли вони перїхали вони мені здалися дуже дивними. але згодом я потоваришувала за ними. одного сонячного літнього ранку я виходячи навулицю зупинилася бо побачила щось дивовижне. спочатку я дуже злякалася, але потім почала слідкувати за сусі. побачила я щосу кумедне. ганна та максим кралися в піску, придивившиссь побачила що, в них пісок був по всьому подвір*ї. заходила до них баба настя , діти не поміти, накидали на бабусю піска. бабуся потім щє довго розмовляла з ними та проводила бесіди, що так робити не можна.
Спасибо
Ответ дал: Гость
український народ ще з давніх-давен називав книгу джерелом знань. я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай він е вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі. я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
Ответ дал: Гость
мы писали это сочинение, долго писать, но если вы будете писаь его, обьязательно вспомните г.сковороду, его идею "сродного труда", притчу "бджола и шершень"
Популярные вопросы