Затранскрибуйте текст падав м’який сніжок, засипав чорну землю, усе сповивав своїм лагідним білим сяянням. садки, ще сьогодні зранку такі змерзлі й розпачливі, подобрішали, потеплішали. село звеселіло, все навкруги немов – глиниста в’язка дорога, хати з темними шибок, вітер , люди. й думки, ще вчора схожі своїми настроями на осінню сльоту, раптом побадьорішали, потекли швидко, заспівали – так мені було добре.

    діалог-розмову дідуся з онуком про хліб та пшеницю  з використанням  сполучників підрядності, пропоную скласти так: - діду, а чого в україні так шанують хліб?   - онучку, хліб - справжній скарб, що здатний прогодувати кожного з нас.- а чи важко виготовляють хліб? - так, люди тяжко працюють, щоб хліб потрапив до нашого з тобою столу.    - може, розповіси мені трохи? - звичайно. спочатку люди обробляють землю та сіють пшеницю. потім збирають достиглу пшеничку та відправляють її на млин. там її переробляють на борошно. а далі, спробуй сам здогадатись, як виготовляють хлібчик.  - мабуть, діду, потім борошно відправляють до пекарні, у якій кулінари випікають смачний хліб. потім вантажники завантажують його до машини та розвозять крамницями.- все правильно, онучку. але ж не лише хліб виготовляють з борошна.- а що ще, діду? - ще з борошна виготовляють булочки, бублики, печиво, пироги та пиріжки, пампушки та вареники. тож варто шанувати пшеницю, що нас годує.- дякую тобі, дідусю, за таку цікаву розмову! - звертайся, онучку!