Твір-опис природи за картиною ф. манайла "золота осінь

      описати картину ф. манайла "золота осінь" пропоную так:     на картині ф. манайла "золота осінь" зображена найрізнобарвніша та найчарівніша пора року - осінь. перед очима глядача розгортається гарний пейзаж. на першому плані ми бачимо пожовклу траву та потічок, що ховається вдалині. праворуч стоять хатинки, зроблені з дерева. вони ховаються в барвах рослин. над ними височіють дерева на довгих ніжках. усі рослини вбрані в золоті, червоні та зелені одежини. за будинками видніються гори. вони вражають нас своєю величчю.       картина ф. манайла дивує  мене кількістю своїх барв. дивишся на неї та розумієш усю красу жовтокосої осені-чарівниці. тиха річка, сільські хатинки, білесенькі берізки та і гори створюють атмосферу спокою та надихають. осінь - це справжнє свято краси, яке зачаровує кожного гостя цього торжества.

зима лютує, сердиться. свинцеві хмари затягнули усе небо, і з них нескінчено сіється і сіється сніг, що вкриває сад. крижані дерева завмерли, стали немов сивими від жаху.

та проб ється сонце, і завмерлий сад засяє срібними намистами на гілках

тую русалку,            що покохав я змалку, бо водяній царівні нема на світі рівні!

краще для русалки сидіти край , глядіти неборака від сома та від рака, щоб не відгризли чуба.

мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього і гойдається тихо, мов у колисці.

та що в їй добре зимувати, а лі бач, вона така суха, і все рипить, все згадує про

з гущавини лісу вилітає перелесник - гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима.