наше життя минає непомітно. сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо. я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. тому яскраве запам'ятовується найкраще. це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом. час від часу я пригадує все, що зі мною були. це доволі цікавий процес. перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за планшета. отже, творцями митей є ми самі. якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. наостанок скажу словами ліни костенко: "і час летить, не стишує галопу а ми живі, нам треба поспішати".
Спасибо
Ответ дал: Гость
мені доводилось бачити живого слонп у київському зоопарку.коли я підійшла(ов) до нього,то побачила(ив) як він жваво пив воду,грався з маленькими дітками та ласував фруктами.
ця тварина вразила мене своїми розмірами.кожного дня слон з їдає двісті- двадцять-п ять кілограмів: трави,хмизу,гілок,листя,квіток та фруктів.
товщина його шкіри чотири сантиметри,вуха завдовжки сім з половиною сантиметрів.він мені дуже сподобався!
Ответ дал: Гость
одного ранку я вийшла на двір і почула що у моєму саду щось упало ,я підійшла а там пташенятко і я його піднесла і поклала в гніздо.і я розповіла у школі що я зробила добре діло мене вчителька похвалида мене .і на перерві я вийшла погуляти і побачила що якісь хулігани знущаються з маленького хлопчика і підійшла до них але вони почали знущатись з мене але я не відступила і сказала а во знайшлись хулігани не хілігани а прості хлопці і вони махнули рукою і пішли а хлопчик дякував мені а я подумала яке це добре чи погане діло а бабуся що налвочці сиділа сказала добре діло моє
Популярные вопросы