Твiр роздум "і миті жодної не можна повернути"

      наше життя минає непомітно. сьогодні я хотів би повернути вчорашнє, та це неможливо. хіба що хтось збудує машину часу і здійсниться мрія багатьох - повернутися у своє дитинство, свої юні студентські роки. але, на жаль, це призвело б до непоправних наслідків: катастрофи, війни, хвороби тощо.       я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. тому яскраве  запам'ятовується найкраще. це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.     час від часу я пригадує все, що зі мною були. це доволі цікавий процес. перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за планшета.       отже, творцями митей є ми самі. якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. наостанок скажу словами ліни костенко: "і час летить, не стишує галопу а ми живі, нам треба поспішати".   

Мені доводилося бачити мурашники не раз.одні були великі , а інші поменше.вони були вкриті гіллям .а мурашки бігали по ньому. вони були заклопотані різними справами. одні ремонтували мурашник,а інші шукали їжу. бережіть мурашники не руйнуйте їх!

Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. отоді я був би дуже щасливий. боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. я відчуваю себе тоді нещасливим. чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим. бути щасливою людиною — це значить володіти щастям. а що таке щастя? щастя — це почуття повного задоволення. з цього виходить, що щастя — це стан людини. а, як відомо, стан вічний не буває. значить, повністю і завжди щасливої людини не буває. але ж іноді я відчув себе щасливим третього жовтня. у цей день я святкував свій день народження. рано-вранці по телефону мене поздоровив мій куратор. коли прийшов до колежу, то отримав багато поздоровлень і подарунків від однокласників. після колежу поїхав додому, а хата повна гостей. у цей день я отримав три телеграми — мене вітали друзі, які живуть далеко і яких я не бачив кілька років. мене поздоровляли сусіди, і я відчував у цей день той самий стан, назва якому — щастя. може, завтра, через місяць чи через рік все зміниться. але не будемо заглядати далеко вперед. я розповів про почуття щастя на прикладі одного дня. певен, що будь-яка людина гідна щастя. але воно не приходить само по собі, до нього треба вперто йти. кожна людина уявляє його по-різному. але щастя залишається щастям і його вистачить на всіх. так будьмо всі щасливі!