Скласти твір на тему якби всі птахи і звірі вміли говорити

одного разу василько, іванко, сергійко та марійка вирішили піти у ліс, погуляти. ось вони прийшли. друзі взяли з собою пікнік та почали їсти. враз з кущів вилізли малятка - звірятка це зайчики - побігайчики, лисичка - сестричка та вовчик - братик, а ще зверху на гіллі сиділи пташки. сергійко взяв камінець і почав кидати у птахів, а марійка, іванко та василько почали скріз розкидувати сміття. звірі це все бачили, а ж раптом зайчики кажуть: - чому ви розкидуєте сміття? вам що це подобається? - хто це заговорив? - здивувалися діти.- це ми, зайчики - побігайчики! - чого вам треба? - запитав сергій.- ми хочемо щоб ви перестали смітити! ви забрудняєте ліс! - так так! - підказала лисичка. - ми не хочемо усе своє життя жити в цьому бруді! - ну добре! - сказали друзі та почали збиратися.ось було б так, як би звірі могли говорити! я старалась !    

в основному ,в цілому,в головному,денебудь,пліч-о-пліч,такищо,за що,до чого,за кордон,вчора,навесні,

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!