якби я зустрів інопланетянина, я б уважно розгядав його, а потім попросив знімок напам"ять, адже мені потрібно буде довести іншим, що я бачив інопланетянина . я обов"язково спитав у нього, як воно живеться в інших галактиках, які істоти живут на іх планетах, чи э серед них добрі та злі и все таке інше. чи э там школи, магазини, інтернет : )
також я б розповів про нашу землю і людей, подарував йому що-небдуь, а він мені. я думаю наша зустріч була би дружньою та захопливою для нас обох
Ответ дал: Гость
мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.
Популярные вопросы