щоранку, йдучи до школи, я милуюсь берізонькою, що росте навпроти нашого двору. з приходом весни, вона веселішає. кора вимита дощами та снігами стає на сонці яскраво-білою.ніжні зелененькі листочки пробиваються, щоб подивитись на сонечко.все тепліше стає надворі. вітер наче розчісує коси берізоньці, бавлячись її золотавими сережками.
приклавши вушко до стовбура, мені здається, що я чую рух цілющого березового соку. а птахи, що першими повернулись з теплих країв, весело оспівують ніжність та велич цих білокорих красунь.
Ответ дал: Гость
коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав б. франклін: «брат може не бути другом, але друг — завжди брат». і це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. справжні друзі разом і в скруті, і в радості. тому така людина — справжній скарб. такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «мені вже не хочеться з тобою дружити». справжній друг — це на все життя.
Популярные вопросы