Улітку ми відвідали і феодосію, і ялту, і судак. київ, черкаси, запоріжжя та херсон розташовані на берегах дніпра. там, де сходяться річки харків, лопань та уда, постало місто харків. я ввечері писав, читав, малював. вчора я писала та читала книгу. ось такий вересень : удень теплий, вночі холодний. жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. теслярі робили мости на дніпрі і дінці, і на тихому збручі. в один день затопило ліси, сінокоси, городи. сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.
я люблю бувати біля річки, тому що я захоплююсь неповторним пейзажем. влітку все зелено зелено, чути як дзюрчить вода, і пташки виспівуюють свої улюблені сонети.весно можна насолоджуватись, тим як все розцвітає, неначе дивишся на зародження нового життя, природа не мовби починає лишень свої перші вдихи свіжого повітря.осінь вабить своїми барвами, водиця вже холодна, і готується до того, що скоро стане льодом. листочки легко і на воду немов кораблики і відпливають з течією. а зимою все тихо, все спить вода замерзла, і закутана в легкий килимок із снігу, а деревцята вкриті покривалами інію.ну як можна не любити таку красу, що вабить до себе завжди! ?
Популярные вопросы