Улітку ми відвідали і феодосію, і ялту, і судак. київ, черкаси, запоріжжя та херсон розташовані на берегах дніпра. там, де сходяться річки харків, лопань та уда, постало місто харків. я ввечері писав, читав, малював. вчора я писала та читала книгу. ось такий вересень : удень теплий, вночі холодний. жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло. теслярі робили мости на дніпрі і дінці, і на тихому збручі. в один день затопило ліси, сінокоси, городи. сонце росло, палало і тихо спускалося додолу.
Спасибо
Ответ дал: Гость
сьогодні ми ще школярі, але вже усвідомлюємо,що наше найголовніше завдання-учитися.нам потрібні міцні знання, щоб завдяки їм отримувати і моральне, і матерільне задоволення від життя.але навчанна-це ще й самоосвіта, самовдосконалення."мудрим ніхто не вродився, а навчився",-говорить народне прислівья.
з часом удосконалюємося, набуваємо певного досвіду, життєвої мудрості.тому для того. щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися.
Ответ дал: Гость
сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "
отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки.
Популярные вопросы