Твір на тему "як я провела зимові канікули"

зимові канікули були сповнені гарного настрою та незабутніх вражень. я щодня ходила на прогулянки з друзям та цілковито віддавалася своїм захопленням. я подивилась багато цікавих фільмів і прочитала декілька книжок. окрім цього, я хочу сказати, що дуже люблю ходити у походи. це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. на канікулах я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. хоча було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у   пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку.

зима - найчарівніша пора року, тому я мала чудовий відпочинок.

велику частину життя, людина проводить спілкуючись. на життєвій дорозі людини, зустрічаються різні люди і відповідно цьому, різні стосунки. але все таки в перебігу життя у людини має бути той, з ким він проводить прольшую частину. звідси і слідує ця фраза - "з ким поведешся, того і наберешся! ". адже дійсно, спілкуючись з людьми, ми дізнаємося про багато що, і беремо для себе якісь приклади, або навики. спілкуючись з людиною, можна, того не помічаючи набратися від нього, того, чого він навіть не хоче.

одна земля, одна надія і сонечко на всіх одне, воно усіх теплом зігріє, воно нікого не мине. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать. приспів: а я бажаю вам добра, а я бажаю вам тепла, любові завтра і сьогодні. а я бажаю вам добра, щоб, наче сад, душа цвіла, щоб зорі падали в долоні. коли біда простягне руки, прийдуть печалі і жалі, згадай крізь терени розлуки, що є кохання на землі. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать.