Твір на тему: для великих справ потрібна злагода й одностайність. часто можна почути що людям важко досягти згоди саме через прагнення кожного до влади тоді як лідер має бути один. а може, влада багатьох і рівноправність кожного-це і є найкращий спосіб керування? який із цих способів організації влади мало б обрати суспільство?

На мій погляд, один лідер, що має всю повноту влади - це і добре, і погано водночас. з одного боку, коли лідер один, рішення приймаються швидко. якщо вся або майже вся влада сконцентрована в руках однієї людини, то не буде ризику того, що рішення з якого-небудь важливого питання не буде прийняте взагалі або буде прийняте запіздно через розбіжності у думках. але, з другого боку, занадто багато залежить від особистості лідера. навіть якщо на початку свого правління лідер покаже себе мудрим, немає гарантій, що так буде завжди. є дуже популярний вислів: "влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно". так свого часу сказав лорд актон, історик і політичний діяч. на мій погляд, цей вислів дуже правдивий, адже, якщо у людини багато влади, то вона може, як то кажуть, "забронзовіти", тобто почати себе вважати набагато вищою за всіх інших людей та навіть вищою за закони.  тому, на мій погляд, правління єдиного лідера - не найкращий спосіб керування. виборність та змінюваність людей при владі, незважаючи на недоліки, в деякій мірі захищає країну від ризику перетворитися на тиранію. тому в більшості розвинених країн світу саме така форма правління: влада належить парламентам, і навіть там, де досі існує монархія (наприклад, в великій британії, норвегії або бельгії), повноваження монарха доволі обмежені.

 

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )

у школі пролунав гучний дзвін.

дзвінкий голос у катерини коли вона співа.

дзвенить, щебече соловей в осіннім гаю