На краю лісу росли горіх і каштан. одного ранку проснувся горіх, дивиться - каштан увесь білий. - звідки в тебе така гарна одіж? - радіючи за нього, запитав горіх. - це цвіт, - гордо відповів каштан. – в тебе такого не буде. горіх зітхнув. - о-о! який чудовий в каштана цвіт! то діти завітали до лісу і милувались каштаном. на горіха ніхто й не глянув. як каштан відцвів, горіх зацвів. його цвіт був дуже скромний. каштан глянув і відвернувся: «аж соромно рости поряд. що подумають, коли дізнаються про те, що він мій друг? » пройшов на обох деревах з’явились зелені плоди. згодом на горіх почали сідати птахи і клювати їх. ті зривались з гілок, падали на землю. каштан сміявся: - дивись! моїх не чіпають. бояться. подивився горіх, а вони обсипані зеленими колючками. дійсно страшно. глянув на свої, а ті гладесенькі, беззахисні. зітхнув бідолаха та мовчки порадів за друга.
Спасибо
Ответ дал: Гость
горобець-боягуз. якщо він побачить людину, то одразу ж відлітає. напевно, думає, що поки ми його відволікаємо, позаду лізе кішка. зловить його і з"їсть або принесе людям, щоб гралися з ним, як з пташкою.
Ответ дал: Гость
-ромо, вчора я прочитав таке цікаве оповідання!
-що то за книга?
-жвалевського "тут тебе ніхто не образить".
-але ж вона не наукова! шкода на неї витрачати час, краще погуляти.
-на цю книгу - не шкода! вона дуже цікава. це суміш фантастики та казки. молоді дівчата-студентки вчаться захищати людей від жахів. інколи жахіття безпечні та здатні лише налякати, а іноді вони можуть навіть вбити, бо мають велику силу. дівчина та її вчитель випадково натрапляють на такого смертельно небезпечного монстра.
-так це книга-жахів? мені таке не подобається!
- ні! автор пиши з таким гумором, що я сміявся на всю кімнату і впродовж всієї книжки. я ще ніколи не читав такої смішної книжки! це неймовірно! якщо тобі не сподобається ця, я з"їм свого носовичка. згоден?
Популярные вопросы