сьогодні ми з матусею вирішили посадити квіточки. встали вранці , купили насіння , одяглися тай пішли до клумби. мати показувала як саджати : спочатку викопати маленку ямку , потім кинути декілька насінин , загорнути зверхи землею і трохи поляти. мама так гарно це робила , так обережно , неначе голубка. до кожної насінинки вона щось говорила ,співала. і ось нарешті ми все посіяли , і вирішили прийти через тиждень. прийшовши, я була вражена ! маленькі листочки , неначе живі ,тягнулися до сонці та співали мамину пісню . це було чудово . і ми з матінкою назавжди запамятали цей день.
Спасибо
Ответ дал: Гость
ось і пролунав останный дзвоник. ми закінчили початкову школу.
вона перша познайомила мене з моїм класом, з вчителями і , найголовніше, з моєю першою вчителькою. людмила павлівна навчала нас не тільки рахувати і читати, але й домовлятися один з одним без бійок, однокласникам, стримувати свою непосидючисть. ми разом вчилися гарно і зрозуміло розмовляти.
всього й не назвеш, чого навчила початкова школа. вона була як любляча і піклуюча ненька, коли мам не було поряд. ми будемо завжди тебе пам ятати, початково школо. ми вдячні вам, наша людмила павлівна.
Ответ дал: Гость
тільки праця є людині жити. щоб чогось досягнути, потрібно трудитися. навіть маленька справа заслуговує уваги і може стати частинкою великої роботи. а безділля-це найбільша кара для людини. людина, яка сидить склавши руки, нічого не доб'ється в житті. з такими людьми не потрібно спілкуватися, а то сам станеш таким.
тому кожен має намагатися щось зробити і комусь .адже навіть маленька праця краща за велике безділля.
Популярные вопросы