Цитаты до образу наталки. из наталки полтавки котляревського. (на укр. мови) !

для початоку потрібно задатись питанням про яку правду тут говориться,що є правда,і що ж таке важливе шо ми шукаємо його в інших,а не в собі.багато філософів стверджували що знання себе це найважливіше у розвитку особистості.пізнай себе і перед тобою відкриються тайни всесвіту.мабуть тут мається на увазі що немає сенсу шукати правди в інших коли ти не маєш основ,ти всерівно нічого не побачиш.спочатку варто очистити власне око.наша людськість привикла до буденного бруду,і коли проявляються в розумі промені шукання істин,то через нечистість розуму світло тухне.прагення усвідомлення таких істин як "для чого ми живемо" "звідки душа моя" "що є вищий розум" ітд.важливо також задатись питанням в "яких" інших ми шукаємо правди.наше є відображеням нас.переважно будучи пустими тягнемось до пустого.і коли прагнем знайти більшу цінність ніж ця буденність то шукаємо "не в тих".і не розуміючи що шукаємо,не зможемо вибрати правильних вчителів.тому для початку варто розібратись в собі.

дружина державного діяча перш за все повинна бути впевненою у собі, бути моральною та етичною, бути готовою навчатися новому. така жінка повинна підтримувати свого чоловіка, давати йому слушні поради і йому. також у її серці повинна жити любов до батьківщини, до тієї нації і суспільства, у якому вона живе.

такою була й роксоляна. не дивлячись на те, що перед самим одруженням її вкрали, не дивлячись на те, що попереду її чекало невідоме майбутнє, вона не зламалась. навіть під час перебування у полоні вона вчилась у людей новим для неї знанням. найнеймовірніше те, що вона зберегла свою християнську віру у своєму серці, охрестивши своїх синів. а її героїчний вчинок (коли вона відпустила невольників) довів, що вона - справжня донька україни.

ось такою, в моїм уявленні, має бути дружина державного діяча - вона має бути опорою не тільки для свого чоловіка, для своєї сім*ї, а й для всього свого народу.

*тут ще дещо можеш додати від себе, бо нормальний твір, зазвичай, - півтори-дві сторінки. до речі, колись я цей твір вже писала. сподіваюсь, ти не в черкасах живеш)*

повість відрізняється від оповідання перш за все тим, що вона більш-менш послідовно витримана в рамках певного літературного стилю. у повісті, як правило, дійсність відображається не безпосередньо, а постає перед нами у світлі авторської інтерпретації, забарвлена певним художнім осмисленням.

по́вість  — епічний прозовий   твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом,  а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом  та оповіданням.

оповіда́ння  — невеликий прозовий  твір, сюжет  якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

всеволод нестайко. кмітливий, життєрадісний.

пише, мріє, радіє.

написав відому на весь світ книгу.

письменник