Аналіз сонета франка "сікстинська мадонна"

Спавжніс шедевром є сонет "сікстинська мадонна"(1881),  викликаний роздумами франка над однойменною картиною рафаеля    "сікстинська мадонна"(1516), на якій поєднано божественне й земне  начала, лик богородиці з образом босоногої жінки. внутрвшній рух цього  жіночого образу підкреслюється тривожними тінями складок одягу,  хмар під ногами мадонни, її задумливим поглядом, здатністю  вмить спуститися на землю і водночас залишатися недоступною. ця  багатовимірність і динаміка рафаелевого образу мадонни проливає світло і на художню картину сонета франка, овіяного високим шиллерівським духом: вірою в пермогу краси, невіддільною для поета від добра, а відтак  божественного начала.   у сонеті франка жінка втілює красу мистецтва, творче натхнення,  музу. образ жінки багатогранний, він асоціюється з архетипом матері -  символ космічного і земного життя, берегинею родючості, смерті й  воскресіння. через символ вічного оновлення земна жінка виростає до  образу матері-діви, чистої й непорочної краси.

вона вміє ловити мух

що він зветься підберезник

вони називаються чорницями

1. образ карпа

2. образ ларвіна 

3. образ мотрі

4.образ мелашки